Родина загиблої працівниці залізниці Наталії Кашари, яка родом із Хутора-Михайлівського, переконана, що жінка та її колега Ксенія Жирна не мали реальної можливості врятуватися під час російської атаки безпілотників на станцію Терещенська в ніч на 12 червня
Чоловік загиблої Андрій Кашара згадує, що Наталія завжди серйозно ставилася до повітряних загроз та намагалася залишати робоче місце під час масованих атак безпілотників.
За його словами, близько 00:28 російський дрон влучив у пост централізації зв’язку, де працювали Наталія Кашара та її 33-річна колега Ксенія Жирна. Прокинувшись від вибухів, чоловік одразу вирушив на станцію, однак врятувати дружину вже було неможливо. Ксенію Жирну знайшли тяжко пораненою, вона померла в лікарні менш ніж за добу після удару.
Подружжя Кашар прожило разом понад 24 роки, виховало двох дітей і багато років працювало на залізниці. Після початку повномасштабного вторгнення родина переїхала з Хутора-Михайлівського до селища Вороніж, сподіваючись знайти більш безпечне місце для життя.
Донька загиблої Анастасія Кашара вважає, що працівниці фізично не встигли виконати службові інструкції та дістатися укриття. За її словами, сигнал повітряної тривоги надійшов о 00:18, а перші вибухи пролунали вже о 00:25.
«Цей проміжок був надто коротким. Вони мали виконувати службові обов’язки перед тим, як пройти в укриття, тому шансів на порятунок фактично не було», – зазначає Анастасія.
