Війна щодня випробовує людей на міцність. Постійні повітряні тривоги, вибухи, вимушена евакуація чи втрата близьких залишають глибокий слід у психологічному стані. Як впоратися зі стресом під час обстрілів і що допомагає пережити горе, кореспондентам Хутір.NEWS розповів психолог Юрій Рябко.

За його словами, реакція на небезпеку у кожної людини різна. Одні гостро реагують на кожен вибух, інші зовні можуть залишатися спокійними. Це пов’язано як з індивідуальними особливостями психіки, так і з життєвими обставинами.

«Люди перебувають у різних умовах: хтось живе ближче до місць обстрілів, хтось далі, хтось переживає за дітей чи рідних. Крім того, психіка кожної людини реагує по-своєму», — пояснює психолог.

Що робити під час обстрілу

Під час вибухів організм автоматично переходить у режим швидкого реагування. Саме тому важливо заздалегідь визначити місце, де ви почуватиметеся максимально захищено.

Психолог радить:

  • заздалегідь обрати безпечне місце в оселі й довіряти йому, щоб не панікувати у критичний момент;
  • дати тілу можливість «випустити» накопичену напругу — виконати прості фізичні вправи або хоча б активно порухатися;
  • робити невеликі ковтки води, адже ковтальні рухи допомагають організму поступово заспокоїтися;
  • якщо з’явилося тремтіння, не стримувати його, а навпаки дозволити тілу тремтіти сильніше — це природний спосіб знизити рівень стресу;
  • контролювати власні думки та не дозволяти уяві створювати найгірші сценарії, нагадуючи собі, що катастрофічні образи — лише припущення, а не реальність.

Не відмовляйтеся від звичного життя

Юрій Рябко наголошує, що одним із найкращих способів боротися з постійною тривогою є повернення до звичних справ.

«Якщо людина знаходить сенс у своїй роботі, домашніх справах чи допомозі іншим, нав’язливі думки про небезпеку поступово відходять на другий план», — зазначає він.

Водночас психолог нагадує: на реальні сигнали небезпеки потрібно обов’язково реагувати. Варто мати підготовлену тривожну валізу та знати, коли необхідно перейти в укриття.

Як пережити втрату близької людини

Окремою темою є біль втрати. За словами психолога, пройти цей шлях за людину не може ніхто.

«Смуток і душевний біль — природна реакція. У більшості випадків люди поступово переживають втрату без стороннього втручання», — говорить він.

Людям, які перебувають поруч із тим, хто переживає горе, варто не нав’язуватися, а просто бути поряд. Запропонувати допомогу, вислухати, запитати, чи хоче людина поговорити або, навпаки, побути мовчки.

Втім, якщо протягом кількох тижнів людина перебуває у стані глибокого пригнічення, не бачить майбутнього, втрачає сили та інтерес до життя, психолог рекомендує звернутися по професійну допомогу.

Фахівець підкреслює: звернення до психолога — це не прояв слабкості, а один із способів подбати про себе в умовах тривалого стресу, який приносить війна.

Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.

Від Hutir News

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *